Олень сіка, або плямистий олень, це середнього розміру представник родини оленевих, який походить зі Східної Азії. Його характерною особливістю є світлі плями на шерсті, які у багатьох особин зберігаються навіть у дорослому віці.
Улітку забарвлення зазвичай рудувато-коричневе з рядами білих плям. Узимку шерсть стає густішою, темнішою та менш контрастною. На задній частині тіла добре помітна біла пляма, оточена темною смугою.
Самці більші за самок і мають розгалужені роги, які щороку скидають та відрощують заново.
Ключові факти
Спосіб життя
Олені сіка найбільш активні у сутінках і вночі. Вони добре пристосовуються до різних природних умов і можуть жити як у густих лісах, так і на відкритих луках та в гірській місцевості.
Самки часто тримаються невеликими групами разом із молодняком. Дорослі самці значну частину року живуть поодинці або невеликими чоловічими групами.
Восени починається період гону. Самці стають територіальними, залишають запахові мітки та видають характерні гучні звуки. Під час суперництва вони можуть використовувати роги для поєдинків.
Олень сіка добре бігає, стрибає та плаває. Відомі випадки, коли ці олені долали у воді значні відстані.
Походження та поширення
Природний ареал оленя сіка знаходиться у Східній Азії. Історично цей вид мешкав у Японії, Китаї, Кореї, на Далекому Сході та в деяких інших районах Східної Азії.
Згодом люди завезли оленів сіка до багатьох інших частин світу. Сьогодні дикі або напівдикі популяції існують у Великій Британії, Ірландії та інших країнах Європи, а також у Новій Зеландії та Північній Америці.
У Японії олень сіка залишається одним із найбільш характерних великих диких ссавців.
