Каракали – дикі кішки. Їхня батьківщина – Африка і Середня Азія. Спочатку цих кішок відносили до рисей через велику схожість – такі ж пензлика на вушках. Але потім вчені виділили каракали в окремий рід.
Зовні нагадує рись, але менший за розмірами, стрункіший і з однотонним забарвленням. Довжина тіла 65—82 см, хвоста — 25—30 см, висота в плечах близько 45 см; вага становить 11—19 кг. На кінчиках вух розташовані пучки волосся завдовжки до 5 см. На лапах розвинена щітка з жорсткого волосся, що полегшує пересування по піску. Як і в більшості котячих, у каракала добрий зір і слух, який допомагає йому під час нічного полювання. Назва «каракал» пішла від турецького слова “karakulak”. Що в перекладі означає «чорні вуха».
Всього існує дев’ять підвидів цих кішок і деяких з них дуже рідкісні, і знаходяться під загрозою зникнення.