Лань європейська – середнього розміру представник родини оленевих. Її легко впізнати за витонченою будовою тіла, характерним плямистим забарвленням і широкими лопатоподібними рогами у дорослих самців.
Улітку шерсть зазвичай рудувато-коричнева з білими плямами, а взимку стає темнішою і менш контрастною. Зустрічаються також дуже світлі та майже чорні варіанти забарвлення.
Лані добре пристосовуються до різних умов проживання. Вони населяють листяні та змішані ліси, луки, чагарники, лісопарки та відкриті території поблизу лісу.
Ключові факти
Спосіб життя
Лані соціальні тварини. Самки з молодняком часто утворюють стада, тоді як дорослі самці протягом значної частини року можуть триматися окремо або невеликими групами.
Найактивніші вони переважно вранці та ввечері. Лані мають добре розвинені слух, нюх і зір, що допомагає їм швидко помічати небезпеку.
Восени починається період гону. У цей час самці стають активнішими, видають характерні низькі звуки та змагаються між собою за самок.
Після гону роги поступово скидаються, а згодом починають відростати нові.
Походження та поширення
Історичне походження європейської лані пов’язують насамперед зі східною частиною Середземномор’я та Анатолією.
Ще в давнину люди почали перевозити цих тварин у різні регіони Європи. Особливо активно ланей розселяли в античні та середньовічні часи.
Сьогодні лань європейська широко поширена в багатьох країнах Європи, зокрема в Україні. Також її було завезено до Північної та Південної Америки, Австралії, Нової Зеландії та інших регіонів світу.
